- зволіти
- —————————————————————————————зволі́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
зволіти
Смотреть что такое "зволіти" в других словарях:
зволікати — [звол іка/тие] а/йу, а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
зволікання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
зволікати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зволікатися — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
зволікатися — а/юся, а/єшся, недок., зволокти/ся, лочу/ся, ло/чеишся; мин. ч. зволі/кся, локла/ся, локло/ся; док., розм. 1) Насилу підводитися, вставати, злазити з чого небудь. 2) тільки недок. Те саме, що зволікати 4). 3) тільки недок. Пас. до … Український тлумачний словник
зволікання — я, с. Дія за знач. зволікати 4), 5) і зволікатися 2) … Український тлумачний словник
зволікати — а/ю, а/єш, недок., зволокти/ і зволочи/ти, лочу/, ло/чиш; мин. ч. зволі/к, локла/, локло/; док. 1) перех. Волочачи, тягнучи, збирати в одне місце. || Збираючи докупи, зосереджувати, зводити в одному місці кого , що небудь. || Збирати з поверхні… … Український тлумачний словник
зволікати — 1) (з чим і без додатка повільно робити що н., не поспішати з чимось), тягти, тягнути, затягувати (що, з чим і без додатка), баритися (з чим і без додатка), зволікатися, проволікати (що й без додатка), марудити, м ятися, чухатися 2) див. згрібати … Словник синонімів української мови
зволіти — і/ю, і/єш. Док. до воліти … Український тлумачний словник
зволікання — (затримка з виконанням, завершенням чого н.), тяганина, затяжка, проволока Пор. затримка … Словник синонімів української мови
